2009-4

.: Дата публікації 2009-12-22 :: Переглядів: 13 :: :.

---

ВІДДАЛЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ КОРИГУЮЧОЇ МАМОПЛАСТИКИ, ВИКОНАНОЇ У ЖІНОК З УСКЛАДНЕННЯМИ ПІСЛЯ ІНТРАМАМАРНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛІАКРИЛАМІДНОГО ГЕЛЮ
Г.І. Патлажан

Мета роботи – визначення характеру ускладнень у віддалений період коригуючої мамопластики у жінок, яких раніше було прооперовано з приводу видалення гелеом, сформованих після інтрамамарного введення поліакриламідного гелю (ПААГ), а також вивчення ефективності візуалізації тканин грудей та осередків накопичення ПААГ за допомогою різних методів дослідження.

Матеріали і методи. За період з 1999 по 2008 рік на базі клініки пластичної хірургії «Віртус» було обстежено і прооперовано 117 жінок, у яких виникли ускладнення у зв’язку з попередньою операцією з корекції молочних залоз за допомогою введення ПААГ. Проведено загальноклінічні, інструментально-лабораторні дослідження, ультразвукове дослідження, мамографію, магнітно-резонансну томографію (МРТ), хірургічне лікування (видалення гелеом), мамопластику (ендопротезування), а також статистичний аналіз.

Результати та обговорення. У 62 жінок із ускладненнями, які виникли після збільшувальної мамопластики, виконаної із застосуванням ретромамарної ін’єкції ПААГ, проведено операції з видалення гелю та гелеом з ендопротезуванням грудей. В термін 1,5–2,5 року після операції проаналізовані результати операцій. Ускладнення виникли у 10 пацієнток. Показано, що найменший ризик розвитку ускладнень пов’язаний із субпекторальним та субфасціальним інфрамамарним розташуванням імплантатів, тоді як ступінь «дискредитації» ретрогландулярного простору прямо пов’язаний з ризиком формування ускладнень. При визначенні тактики хірургічного лікування важливо виявити залишки ПААГ у тканинах ретромамарного простору, зокрема в грудному м’язі.

Висновки. Факторами ризику формування ускладнень у віддалений період коригуючої мамопластики у жінок після введення ПААГ є повторні оперативні втручання з приводу видалення гелю та гелеом, наявність інфекційно-септичних ускладнень у зоні введення ПААГ. Субпекторальне та субфасціальне інфрамамарне протезування молочних залоз супроводжується мінімальним ризиком розвитку ускладнень порівняно з ретрогландулярним розташуванням імплантатів. Найоптимальнішим методом виявлення накопичень ПААГ є МРТ, яка дає змогу визначити наявність субфасціальних компартментів гелю, сформованих унаслідок порушення технології ін’єкції ПААГ.