2009-4

.: Дата публікації 2009-12-22 :: Переглядів: 16 :: :.

---

ЗНАЧЕННЯ СТРЕС-ТЕСТУ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТАКТИКИ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ІШЕМІЄЮ НИЖНІХ КІНЦІВОК, ПОЄДНАНОЮ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ
Л.Б. Малиновська, В.Г. Мішалов

Мета роботи — оцінка інформативності стрес-тесту (СТ) з навантаженням крізьстравохідною електрокардіостимуляцією (КСЕКС) у комбінації з нітрогліцериновою пробою у хворих з ішемією нижніх кінцівок, поєднаною з ішемічною хворобою серця (ІХС), для прогнозу розвитку кардіальних ускладнень після операцій на черевній аорті та артеріях нижніх кінцівок.

Матеріали і методи. Для діагностики коронарної недостатності СТ з навантаженням КСЕКС у поєднанні з нітрогліцериновою пробою проведено 80 хворим (75 чоловікам і 5 жінкам віком від 46 до 78 років) з ішемією нижніх кінцівок, поєднаною з ІХС, які перебували на лікуванні у відділенні серцево-судинної хірургії Олександрівської клінічної лікарні м. Києва в період 2005—2008 рр. СТ проводили за вдосконаленою нами методикою. До проведення СТ аналізували ішемічні зміни на ЕКГ, зареєстровані при добовому голтерівському моніторуванні та на ЕКГ у стані спокою. Під час СТ оцінювали: 1) наявність ішемії міокарда; 2) зону ішемії міокарда; 3) ступінь ішемії міокарда за F. Рrоchaczek; 4) ступінь обмеження коронарного резерву і його відповідність визначеному функціональному класу стенокардії; 5) співвідношення суб’єктивних і об’єктивних виявів ішемії міокарда (частотний поріг індукції больової та безбольової ішемії міокарда, феномен «проходження через біль»); 6) характер змін на ЕКГ під час нітрогліцеринової проби; 7) наявність ознак відстроченої ішемії міокарда на ЕКГ у відновний період.

Результати та обговорення. При високому коронарному резерві кардіальних ускладнень (КУ) не було. У випадках виникнення ішемії міокарда при частоті стимуляції 120—130 імп/хв частіше (73,6 %) реєстрували легші КУ (гостру серцеву недостатність протягом 3 днів). При низьких коронарних резервах частота тяжких КУ становила 69,2 %, причому в 30,7 % пацієнтів розвинувся гострий інфаркт міокарда з летальним наслідком. Найбільшу кількість КУ (61,5 %) виявили при безбольовій формі ІХС, причому в більшості випадків (понад 80 %) — тяжкого ступеня. У тих випадках, коли при СТ виникав типовий напад стенокардії, ускладнення з боку серцево-судинної системи після операції на черевній аорті та артеріях нижніх кінцівок відзначено у 28,2 % хворих. У хворих з розвиненим колатеральним кровообігом КУ було значно менше (10,2 %), всі вони швидко усувалися.

Висновки. СТ дає змогу виявити такі чинники ризику розвитку КУ: 1) вкрай низький коронарний резерв (частота стимуляції — менше ніж 120 імп./хв без феномена «проходження через біль»); 2) значне зниження коронарного резерву (частота стимуляції 120—140 імп./хв) при безбольовій формі ІХС. Феномен «проходження через біль» є прогностично сприятливою ознакою навіть за низького коронарного резерву. Це можна пояснити розвиненим у міокарді колатеральним судинним руслом, що частково компенсує гемодинамічно значущі стенози основних коронарних артерій.