2009-4

.: Дата публікації 2009-12-22 :: Переглядів: 11 :: :.

---

КЛІНІЧНІ ПРЕДИКТОРИ ФУНКЦІЇ Й ВИЖИВАННЯ НИРКОВОГО АЛОТРАНСПЛАНТАТА
О.С. Никоненко, А.В. Траілін, Т.М. Никоненко, Т.І. Остапенко, М.М. Поляков, І.А. Лактіонов, О.В. Пастухов

Мета роботи — виявлення факторів ризику розвитку дисфункції й зниження виживання ниркового алотрансплантата (НАТ).

Матеріали і методи. Проведений ретроспективний аналіз впливу характеристик донора й реципієнта на функцію НАТ протягом першого року після операції та їхнє виживання у пацієнтів, яким у період 1998—2008 рр. у Запорізькому міжрегіональному центрі трансплантації було пересаджено трупну нирку. За цей період пацієнтам застосовували три різних режими імуносупресії: циклоспорин А (CsA) + азатіоприн (Aza) + стероїди (S) (група 1, n = 95), CsA + мікофенолату мофетил (MMF) + S (група 2, n = 33), CsA + MMF + S + антитіла до рецептора інтерлейкіну-2 для індукції (група 3, n = 84). У пацієнтів оцінювали рівень креатиніну у крові, швидкість клубочкової фільтрації, протеїнурію через 3, 6 і 12 міс і виживання НАТ протягом 10 років.

Результати та обговорення. Виживання НАТ насамперед визначається його функцією протягом першого року після операції. Функція НАТ своєю чергою залежить від наявності таких факторів ризику, як похилий вік донора, відстрочена функція та гостре відторгнення в післяопераційний період.

Висновки. Функція й виживання НАТ залежать від поєднаного впливу антигензалежних і антигеннезалежних факторів ризику.