2009-4

.: Дата публікації 2009-12-22 :: Переглядів: 26 :: :.

---

ПОШКОДЖЕННЯ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ ЯК КОМПОНЕНТ ПОЄДНАНОЇ ТА МНОЖИННОЇ ТРАВМИ
Ф.М. Новіков, О.А. Ткаченко, І.О. Воробей, О.В. Воробей, О.В. Допіряк, І.Л. Бриленко

Мета роботи — аналіз хірургічної тактики для поліпшення результатів хірургічного лікування пошкоджень підшлункової залози та вдосконалення лікувально-діагностичних заходів.

Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 46 постраждалих з поєднаною травмою і пошкодженням підшлункової залози за період 2001—2008 рр. у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги. З них 44 (95,6 %) чоловіки, 2 (4,4 %) жінки. Середній вік постраждалих — 39,5 року. В стані алкогольного сп’яніння перебували 17 (36,9 %) осіб. Закриту травму живота з пошкодженням підшлункової залози діагностовано у 31 (67,4 %) постраждалого, ножові поранення живота з пошкодженням підшлункової залози — у 14 (30,4 %), наслідок вогнепального поранення — у 1 (2,2 %). Пошкодження підшлункової залози поєднувалися з травмою інших органів черевної порожнини, зі скелетною травмою — 15 (48,4 %) випадків, з черепномозковою травмою — 17 (54,8 %). У 8 (25,8 %) випадках травма черевної порожнини поєднувалася з травмою грудної клітки.

Результати та обговорення. Залежно від розмірів та локалізації ушкодження підшлункової залози визначали тактику та обсяг оперативного втручання. У 8 (17,4 %) випадках виявлено повний поперечний розрив підшлункової залози на рівні перешийку залози, головка залози була пошкоджена в 21 (45,7 %) випадку, пошкодження тіла та хвоста підшлункової залози виявлено у 17 (36,9 %) випадках. При травмі головки підшлункової залози пошкодження протокової системи виявлено в 3 випадках. При пошкодженнях підшлункової залози виконано 18 (39,1 %) ушивань, 8 (17,4 %) дистальних резекцій підшлункової залози, з них в 6 випадках — із спленектомією. В 20 (43,5 %) випадках оперативне втручання на підшлунковій залозі завершували дренуванням сальникової сумки, в 24 (52,2 %) — холецистектомією із зовнішнім дренуванням холедоха за Холстедом. В 9 (19,6 %) випадках накладено холецистостому. В 13 (28,2 %) випадках дренування жовчних шляхів не проводили. У середньому тривалість перебування в стаціонарі постраждалих з пошкодженнями підшлункової залози, які одужали, становила 17,9 доби. В післяопераційний період померло 18 (39,1 %) постраждалих, з них 4 (8,7 %) — у першу добу. Середня тривалість перебування у стаціонарі постраждалих, які померли, — 5,3 доби. Ускладнення післяопераційного періоду: тривалий парез кишечника — 11 (23,9 %) випадків, панкреатичні нориці — 3 (6,5 %), нагноєння післяопераційної рани — 4 (8,7 %). Через ускладнення релапаротомію виконано 4 пацієнтам.

Висновки. Травма живота з пошкодженням підшлункової залози як компонентом поєднаної та множинної абдомінальної травми є надзвичайно тяжким видом ушкоджень, який супроводжується високим рівнем летальності (39,1 %). Більшість ушкоджень підшлункової залози діагностують інтраопераційно. Післяопераційний перебіг, медикаментозна терапія та ускладнення травми підшлункової залози мають схожі патогенетичні ознаки з такими у випадку гострого панкреатиту.