2009-4

.: Дата публікації 2009-12-22 :: Переглядів: 19 :: :.

---

ВИБІР МЕТОДУ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ РОДИННОГО ПОЛІПОЗУ ТОВСТОЇ КИШКИ
О.І. Пойда, В.М. Мельник

Мета роботи — поліпшення результатів хірургічного лікування хворих на родинний поліпоз товстої кишки.

Матеріали і методи. Розроблено тактику хірургічного лікування хворих на родинний поліпоз товстої кишки, яку використано у 16 хворих, котрі перебували на лікуванні в Колопроктологічному центрі України у період з 1999 до 2008 р. Зазначена тактика передбачає своєчасну діагностику захворювання, виконання радикальної операції — колектомії, наднизької передньої резекції прямої кишки, мукозектомії хірургічного анального каналу до зубчастої лінії, формування тонкокишкового резервуара, його дислокацію в порожнину малого таза, накладання ілеоендоанального анастомозу, захист створеної конструкції тонкокишкового резервуара та ілеоендоанального анастомозу, профілактику післяопераційних ускладнень, оцінку результатів лікування.

Результати та обговорення. Отримані задовільні функціональні результати. Значно зменшилися частота виникнення та ступінь вираженості патологічних синдромів, зумовлених колектомією, наднизькою передньою резекцією прямої кишки, формуванням тонкокишкового резервуара та ілеоендоанального анастомозу, зокрема діарейного та постколектомічного синдромів, синдрому вторинної анальної інконтиненції. Післяопераційні ускладнення, зумовлені формуванням резервуара та ілеоендоанального анастомозу, виникли у 3 (18,7 %) пацієнтів.

Висновки. При родинному поліпозі товстої кишки перевагу слід надавати радикальним первинно-відновним операціям. Операцією вибору вважаємо колектомію, з наднизькою передньою резекцією прямої кишки, мукозектомією хірургічного анального каналу до зубчастої лінії, формування тонкокишкового резервуара, ілеоендоанального анастомозу. Розробка реконструктивно-відновних операцій після колектомії, наднизької передньої резекції прямої кишки, мукозектомії хірургічного анального каналу до зубчастої лінії, а саме формування тонкокишкового резервуара нового типу, ілеоендоанального анастомозу, профілактика ускладнень їх загоєння сприяли зменшенню частоти післяопераційних ускладнень до 16,7 %.